-797x638.jpg "Індійський тур")
1-797x638.jpg "Індійський тур")
Індійський тур
202167202167Індійський тур (†Bos primigenius namadicus (Falconer, 1859))
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Розповсюдження: пізній плейстоцен (кам'яний вік Південної Азії).
Розмір: 2,3 м завдовжки, 170 см заввишки, 600 кг ваги
Індійський тур – вимерлий підвид биків, який населяв Західну Азію та Індійський субконтинент з пізнього плейстоцену до свого остаточного вимирання під час кам'яного віку. Оскільки не було знайдено останків молодше 3800 років тому, індійський тур був першим із трьох вимерлих підвидів турів, бо євразійський B. p. primigenius та північноафриканський B. p. mauritanicus збереглися довше, причому останній був відомий Римській імперії, а перший зберігся до середини 17 століття в Центральній Європі.
Наразі, породи домашньої худоби (Bos taurus), санга (B. t. africanus) та зебу (B. indicus), можуть простежити свою генетичну спадщину безпосередньо до індійських турів.
Bos primigenius namadicus, ймовірно, був меншим за свого євразійського аналога, але мав пропорційно більші роги. Оскільки ареал виду турів був безперервним від атлантичного узбережжя Північної Африки та Європи до Бенгалії, невідомо, чи існувала різниця чи хронопідвиди між євразійським, північноафриканським та індійським турами.
Останній спільний предок індійського та євразійського турів (B. p. primigenius) жив близько 150±50 тис. років тому, це відомо з генетичного аналізу сучасних зебу та тауринової худоби, одомашнених, але сильно схрещених нащадків цих двох підвидів турів. Зебу та багато порід санга фенотипічно відрізняються від тауринової худоби наявністю помітного горба на плечах.
-70x56.jpg "4")
1-70x56.jpg "5")
Індійський тур (†Bos primigenius namadicus (Falconer, 1859))
Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla)
Родина: Бикові (Bovidae)
Розповсюдження: пізній плейстоцен (кам'яний вік Південної Азії).
Розмір: 2,3 м завдовжки, 170 см заввишки, 600 кг ваги
Індійський тур – вимерлий підвид биків, який населяв Західну Азію та Індійський субконтинент з пізнього плейстоцену до свого остаточного вимирання під час кам'яного віку. Оскільки не було знайдено останків молодше 3800 років тому, індійський тур був першим із трьох вимерлих підвидів турів, бо євразійський B. p. primigenius та північноафриканський B. p. mauritanicus збереглися довше, причому останній був відомий Римській імперії, а перший зберігся до середини 17 століття в Центральній Європі.
Наразі, породи домашньої худоби (Bos taurus), санга (B. t. africanus) та зебу (B. indicus), можуть простежити свою генетичну спадщину безпосередньо до індійських турів.
Bos primigenius namadicus, ймовірно, був меншим за свого євразійського аналога, але мав пропорційно більші роги. Оскільки ареал виду турів був безперервним від атлантичного узбережжя Північної Африки та Європи до Бенгалії, невідомо, чи існувала різниця чи хронопідвиди між євразійським, північноафриканським та індійським турами.
Останній спільний предок індійського та євразійського турів (B. p. primigenius) жив близько 150±50 тис. років тому, це відомо з генетичного аналізу сучасних зебу та тауринової худоби, одомашнених, але сильно схрещених нащадків цих двох підвидів турів. Зебу та багато порід санга фенотипічно відрізняються від тауринової худоби наявністю помітного горба на плечах.
